Відповідь
Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ).
Перелік підстав, коли праця іноземця на підприємстві є доцільною і достатньо обгрунтованою, визначені пунктом 4 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2013 № 437 (далі — Постанова, Порядок № 437). Наявність однієї з цих підстав відмічається у заяві роботодавця, що подається до центру зайнятості та форма якої затверджена Постановою № 437.
Пунктами 6-8 Порядку № 437 визначено також перелік документів, які має подати роботодавець центру зайнятості для отримання дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства. Подання такого документа як «Обгрунтування прийняття на роботу іноземця», Порядком № 437 не передбачено.
До речі, «Обгрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи» подавалось до центру зайнятості відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 08.04.2009 № 322, який Постановою № 437 визнано таким, що втратив чинність.
Під час добору працівників роботодавець має оцінювати кандидатів за критеріями, які безпосередньо пов’язані з роботою: освітою, кваліфікацією, досвідом, професійними навичками та іншими вимогами, передбаченими законодавством або обумовленими характером посади. Водночас законом передбачена заборона дискримінації при прийнятті на роботу. Що вважається дискримінацією при прийнятті на роботу та як її уникнути роботодавцю — у статті
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника
Прийняття на роботу під час воєнного стану потребує від роботодавця не лише швидкого оформлення кадрових документів, а й уважного дотримання спеціальних правил трудового законодавства. Які особливості оформлення трудових відносин під час воєнного стану? Чи можна встановлювати випробування при прийняття під час воєнного стану на роботу? Які строки повідомлення про прийняття на роботу під час воєнного стану? Відповіді на ці та інші питання про прийняття на роботу під час воєнного стану — у статті
