Відповідь
Працівник-сумісник має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), на загальних підставах.
Незалежно від того, внутрішнє сумісництво чи зовнішнє, з працівником укладають окремий трудовий договір. За кожним трудовим договором він набуває право на відпустку на дітей за наявності підстав, передбачених статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Стаття 2 Закону про відпустки гарантує право на відпустки всім громадянам, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями, а також працюють за трудовим договором у фізособи.
Робота за сумісництвом — форма працевлаштування за трудовим договором, як правило, на умовах неповного робочого часу. При роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
У законодавстві відсутня норма, що соціальні відпустки надають працівникам лише за основним місцем роботи. Тому сумісники мають право на соціальні відпустки, зокрема на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустку працівникам, які мають дітей. До того ж, у більшості випадків неможливо перевірити, чи працювала особа на іншому підприємстві за сумісництвом у календарному році.
Для працівників, які виховують неповнолітніх дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, законодавство гарантує право на соціальну відпустку.
Довідка з місця роботи батька, що він не використав відпустку на дітей, необхідна матері, щоб отримати відпустку
Організація відпусток — одна з ключових сфер діяльності кадровика. А сама відпустка є ключовою державною гарантією у сфері трудових відносин. Важливо чітко розуміти, які є види відпусток, як їх оформлювати та як правильно здійснюється виплата відпускних — разом із зарплатою чи окремо. У цій спецпідбірці — все про відпустки: від класифікації до практичних нюансів.
Одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Законодавство про відпустки в Україні передбачає працівникам, які мають дітей, право на соціальну відпустку (далі — відпустка на дітей)
