Нині при вирішення питань, пов’язаних із суміщенням професій (посад), необхідно керуватись, зокрема:
- статтею 105 Кодексу законів про працю України (КЗпП);
- Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010–2012 роки (норми якої продовжують діяти і у 2013 році), підписаної Сторонами 09.11.2010 (додатком 3 визначено Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах);
- постановою Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 (далі — Постанова № 1145);
- Інструкцією Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ, якою визначено порядок застосування Постанови № 1145 (далі — Інструкція № 53);
- колективним договором, що діє безпосередньо на підприємстві, в установі, організації (далі — організація) і визначає конкретні розміри доплат за суміщення професій посад (ст. 105 КЗпП);
- відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють умови оплати працівників бюджетних організацій, — для цих працівників (зокрема, постановою КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298).
Запроваджуємо суміщення посад
Доручити працівникові додаткову роботу в порядку суміщення професій (посад) власник може або за погодженням з працівником (згодою, бажанням працівника), або шляхом прийняття одностороннього рішення про це (у порядку зміни істотних умов праці відповідно до ст. 32 КЗпП).
У межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці (систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших) допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці (частина третя ст. 32 КЗпП).
Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов’язку поновити працівникові попередні умови праці (абзац третій п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
На практиці найчастіше застосовується перший варіант. За погодженням сторін трудового договору суміщення може запроваджуватися у будь-який час.
Згоду працівника на встановлення суміщення посад можна оформити у формі заяви. Встановлення суміщення та доплати оформлюють наказом з кадрових питань тривалого строку зберігання — 75 років.
Необхідність видання наказу регламентована пунктом 3 Інструкції № 53. Наказ є підставою для нарахування бухгалтерією організації доплати за суміщення. Скасування суміщення або зміна розміру доплати оформлюється в тому ж порядку.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
