Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі (ч. 1 ст. 107 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП):
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Читайте також: Вихідний, святковий, неробочий день: у чім відмінність
При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) організації (ч. 1 ст. 67 КЗпП).
До того ж тривалість щотижневого безперервного відпочинку має становити не менш як 42 години (ст. 70 КЗпП).
Отже, у запитуваній ситуації для працівників вихідними днями є субота та неділя, а п’ятниця — днем, в який робота не провадиться у зв’язку зі встановленням їм неповного робочого тижня. Тому при залученні працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, до роботи у п’ятницю норми статті 107 КЗпП не застосовуються.
Надурочними вважають роботи понад встановлену тривалість робочого дня, визначеного статтями 52, 53 КЗпП, та час, відпрацьований працівниками за графіками змінності з підсумованим обліком робочого часу понад норму за обліковий період (ст. 61, ст. 62, ч. 3 ст. 106 КЗпП).
Читайте також: Оплата надурочних робіт при підсумованому обліку робочого часу
Законодавство не дає прямої відповіді на означене запитання. Утім, як приклад, можна навести пункт 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13, в якій роз’яснено, що робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня не вважається надурочною й оплачується в одинарному розмірі.
Оскільки працівників залучали до роботи не у вихідний день за графіком, а в день, робота в який не провадиться, робота у такий день підлягає оплаті в одинарному розмірі.
Додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників встановлює роботодавець у межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів (ст. 9-1 КЗпП).
Виробничі, трудові та соціально-економічні відносини на підприємстві регулює колективний договір (ст. 10 КЗпП).
Дізнайтеся, як врегулювати питання оплати праці за відсутності колективного договору
Отже, подвійна оплата праці за роботу у вихідний день в межах норми робочого часу не буде порушенням, якщо це передбачено колективним договором (Положенням про оплату праці).
Підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій статті 50 КЗпП (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Тож, якщо колективним договором передбачено меншу тривалість робочого часу, ніж 40 годин на тиждень та встановлено чотириденний робочий тиждень (з понеділка по четвер), то залучення працівників до роботи у п’ятницю потрібно оплатити в подвійному розмірі, як роботу у вихідний день.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
