Працівник втратив працездатність: як звільнити?

Працівник з інвалідністю: прийняття, робота, звільнення

Держпраці застерігла роботодавців від примусового звільнення працівників. Це, насамперед, осіб, які не можуть виконувати посадові обов’язки через стан здоров'я (наприклад, коли працівникові встановлено інвалідність).

Примушувати працівника до звільнення — протизаконно. Слід дотримуватися вимог, які законодавство висуває до припинення трудового договору. Першочергово слід пам'ятати, що для звільнення особи мають бути законні підстави, закріплені у Кодексі законів про працю. Це, зокрема:

• угода сторін;
• закінчення строку трудового договору;
• розірвання трудового договору з ініціативи:
  • • працівника (ст. 38, 39 КЗпП України);
    • власника або уповноваженого ним органу (ст. 40, 41 КЗпП України);
• вимога профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП України);
• відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією (а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці);
• вирок суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (звільнення від відбування покарання з випробуванням не входить до цього переліку);
• підстави, передбачені контрактом;
• підстави, передбачені іншими законами.

Використовуйте в роботі

• Калькулятор розрахунку нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю

Зауважимо, що звільнення з ініціативи роботодавця може відбутися за таких умов:

• на підприємстві немає вакантних посад, на які можна перевести особу відповідно до рекомендацій МСЕК;
• сам працівник відмовився від переведення;
• особу визнано непрацездатною і немає видів робіт, які вона могла б виконувати. 

Тож працівника, який втратив працездатність, можна звільнити за ініціативою роботодавця, зробивши відповідну відмітку у трудовій книжці («Звільнено у зв’язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, п. 2 ст. 40 КЗпП України»). При цьому потрібно виплатити вихідну допомогу (не менше середньомісячного заробітку).

За матеріалами Центрального регіону інспекційної діяльності Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області