Скорочення під час воєнного стану: зауваги кадровику
Величина вихідної допомоги, яку виплачують працівникові при звільненні, залежить від причини розірвання трудового договору. Працівникові потрібно виплатити не менш ніж:
- середньомісячний заробіток — у разі звільнення через:
- зміни в організації виробництва (зокрема, ліквідацію);
- поновлення працівника, який працював на посаді раніше;
- невідповідність працівника посаді за станом здоров'я;
- внаслідок неможливості забезпечити працівника роботою через знищення засобів виробництва у ході бойових дій;
- відмову працівника від переведення в іншу місцевість або відмова продовжувати роботу після зміни істотних умов праці;
- дві мінімальні заробітні плати — у разі призову або вступу на військову службу (направлення на альтернативну службу);
- тримісячний середній заробіток — при звільненні через порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору;
- шестимісячний середній заробіток — у разі припинення повноважень посадових осіб.
Водночас звільнення з ініціативи роботодавця може відбутися і внаслідок підстав, які не передбачені Кодексом законів про працю України. В такому разі розмір вихідної допомоги залежить від стажу працівника:
- до 30 днів — половина мінімальної заробітної плати;
- понад 30 днів — одна мінімальна заробітна плата;
- понад рік — три мінімальні заробітні плати;
- понад два роки — п’ять мінімальних заробітних плат.
Крім того, роботодавець повинен обґрунтувати причини звільнення з підстав поза передбачених КЗпП.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
