За певних умов працівник може вимагати укладення договору за загальним графіком
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом є окремим видом трудового договору. Так, за ним обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише тоді, коли її надає роботодавець (Кодекс законів про працю України, ст. 211). При цьому оплата праці відбувається за фактично відпрацьований час.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: як оформити працівника «за викликом»
Відповідно, працівник не має жодних гарантій того, що матиме постійний заробіток.
Водночас у Держпраці наголошують, що працівник може звернутися до роботодавця з вимогою укласти строковий або безстроковий трудовий договір на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка (з відповідною оплатою праці) — можливість ініціювати зміни з'являється після того, як особа відпрацює на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців.
Пам'ятайте також про такі особливості трудових договорів з нефіксованим робочим часом:
- конкретний час виконання роботи не встановлюється;
- необхідність та час залучення працівника до роботи визначає роботодавець;
- режим роботи та тривалість робочого часу на її виконання погоджують з працівником.
У питаннях режиму роботи слід дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Зауважте: кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може становити більш ніж 10% загальної кількості трудових договорів (для одного роботодавця).
За матеріалами Головного управління ДПС у Львівській області
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Підпишіться на 
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом є окремим видом трудового договору. Так, за ним обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише тоді, коли її надає роботодавець (Кодекс законів про працю України, ст. 211). При цьому оплата праці відбувається за фактично відпрацьований час.
