Трудовий договір з нефіксованим робочим часом є окремим видом трудового договору. Так, за ним обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише тоді, коли її надає роботодавець (Кодекс законів про працю України, ст. 211). При цьому оплата праці відбувається за фактично відпрацьований час.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: як оформити працівника «за викликом»
Відповідно, працівник не має жодних гарантій того, що матиме постійний заробіток.
Водночас у Держпраці наголошують, що працівник може звернутися до роботодавця з вимогою укласти строковий або безстроковий трудовий договір на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка (з відповідною оплатою праці) — можливість ініціювати зміни з'являється після того, як особа відпрацює на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців.
Пам'ятайте також про такі особливості трудових договорів з нефіксованим робочим часом:
- конкретний час виконання роботи не встановлюється;
- необхідність та час залучення працівника до роботи визначає роботодавець;
- режим роботи та тривалість робочого часу на її виконання погоджують з працівником.
У питаннях режиму роботи слід дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Зауважте: кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може становити більш ніж 10% загальної кількості трудових договорів (для одного роботодавця).
За матеріалами Головного управління ДПС у Львівській області
