За певних умов працівник може вимагати укладення договору за загальним графіком
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом є окремим видом трудового договору. Так, за ним обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише тоді, коли її надає роботодавець (Кодекс законів про працю України, ст. 211). При цьому оплата праці відбувається за фактично відпрацьований час.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: як оформити працівника «за викликом»
Відповідно, працівник не має жодних гарантій того, що матиме постійний заробіток.
Водночас у Держпраці наголошують, що працівник може звернутися до роботодавця з вимогою укласти строковий або безстроковий трудовий договір на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка (з відповідною оплатою праці) — можливість ініціювати зміни з'являється після того, як особа відпрацює на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців.
Пам'ятайте також про такі особливості трудових договорів з нефіксованим робочим часом:
- конкретний час виконання роботи не встановлюється;
- необхідність та час залучення працівника до роботи визначає роботодавець;
- режим роботи та тривалість робочого часу на її виконання погоджують з працівником.
У питаннях режиму роботи слід дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Зауважте: кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може становити більш ніж 10% загальної кількості трудових договорів (для одного роботодавця).
За матеріалами Головного управління ДПС у Львівській області
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам — у статті
КМУ від 28.03.1997 № 278 визначає сезонні галузі та сезонні роботи
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом є окремим видом трудового договору. Так, за ним обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише тоді, коли її надає роботодавець (Кодекс законів про працю України, ст. 211). При цьому оплата праці відбувається за фактично відпрацьований час.
