Податкова служба закликала не плутати відносини, які виникають у разі укладення трудового та цивільно-правового договорів.
Трудовий договір і цивільно-правовий договір: принципові відмінності
Так, якщо йдеться про відносини роботодавець — працівник, то їх визначає трудовий договір:
- працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі;
- роботодавець — виплачувати заробітну плату, забезпечувати належні умови праці (надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо).
При цьому робота виконується за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою
Роботодавцем при цьому може бути як підприємство, так і ФОП чи просто фізична особа (наприклад, для нянь або водіїв).
Водночас у разі укладення цивільно-правового договору виникають відносини замовник — виконавець, і йдеться про надання конкретної послуги.
Замовник при цьому не повинен дбати про умови праці, адже за організацію та вчасне виконання роботи відповідає сам виконавець. Так само не враховують норми трудового законодавства, визначаючи розмір оплати.
Здебільшого такі угоди використовують для разових робіт.
Водночас саме трудові відносини надають працівникам соціальні гарантії (регулярна оплата, нормований робочий час, виплати за лікарняними, захист від незаконного звільнення тощо). Втім, при цьому працівник обмежений правилами трудового розпорядку та повинен отримувати дозвіл керівництва на відпустку або візит до лікаря.
За інформацією Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам — у статті
КМУ від 28.03.1997 № 278 визначає сезонні галузі та сезонні роботи
