Податкова служба закликала не плутати відносини, які виникають у разі укладення трудового та цивільно-правового договорів.
Трудовий договір і цивільно-правовий договір: принципові відмінності
Так, якщо йдеться про відносини роботодавець — працівник, то їх визначає трудовий договір:
- працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі;
- роботодавець — виплачувати заробітну плату, забезпечувати належні умови праці (надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо).
При цьому робота виконується за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою
Роботодавцем при цьому може бути як підприємство, так і ФОП чи просто фізична особа (наприклад, для нянь або водіїв).
Водночас у разі укладення цивільно-правового договору виникають відносини замовник — виконавець, і йдеться про надання конкретної послуги.
Замовник при цьому не повинен дбати про умови праці, адже за організацію та вчасне виконання роботи відповідає сам виконавець. Так само не враховують норми трудового законодавства, визначаючи розмір оплати.
Здебільшого такі угоди використовують для разових робіт.
Водночас саме трудові відносини надають працівникам соціальні гарантії (регулярна оплата, нормований робочий час, виплати за лікарняними, захист від незаконного звільнення тощо). Втім, при цьому працівник обмежений правилами трудового розпорядку та повинен отримувати дозвіл керівництва на відпустку або візит до лікаря.
За інформацією Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Підпишіться на 
