Відповідь
Обмеження тривалості робочого дня встановлено для робітників, спеціалістів і службовців державних підприємств, установ і організацій. Для працівників організацій недержавної форми власності не передбачено законодавчого регулювання роботи за сумісництвом. Тому обмежень при встановленні тривалості робочого часу для працівників-сумісників в недержавному секторі економіки немає. Утім, такі обмеження можуть бути передбачені колективним договором або угодою сторін.
Згідно з частиною другою статті 21КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — організація), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Умови роботи за сумісництвом працівників державних організацій визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 102-1 КЗпП).
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день (п. 2 постанови Кабміну «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245). Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Для працівників організацій недержавної форми власності не передбачено законодавчого регулювання роботи за сумісництвом. Тому обмежень при встановленні тривалості робочого часу для працівників-сумісників в недержавному секторі економіки немає. Втім, такі обмеження можуть бути передбачені колективним договором або угодою сторін.
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
