Підпишіться на 
Держпраці навела перелік ситуацій, коли роботодавець під час дії воєнного стану зобов’язаний надати працівникові відпустку без збереження заробітної плати.
Відпустки без збереження зарплати — тривалість та умови оформлення
Закон України «Про відпустки» (ст. 25) передбачає, що роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати певним категоріям працівників. Це:
- мати двох і більше дітей віком до 15 років або дитини з інвалідністю (або батько, який виховує дітей без матері) — до 14 календарних днів на рік;
- чоловік, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — до 14 календарних днів;
- мати, дитина якої потребує домашнього догляду (або інші особи, які фактично доглядають за дитиною) — тривалість визначається у медичному висновку (не довше ніж до досягнення дитиною 6 років);
- мати, що доглядає за дитиною віком до 14 років (або інша особа, яка фактично здійснює догляд) — на період оголошення карантину на відповідній території;
- учасники війни, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України — до 14 календарних днів на рік;
- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (їхній статус встановлюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), — до 21 календарного дня на рік;
- особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — до 21 календарного дня на рік;
- пенсіонери за віком, особи з інвалідністю III групи — до 30 календарних днів на рік;
- особи з інвалідністю I та II груп — до 60 календарних днів на рік;
- особи, які одружуються, — до 10 календарних днів;
- особи, у яких померли рідні:
- у разі смерті чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — до 7 календарних днів (не рахуючи часу на дорогу);
- інші родичі — до 3 календарних днів (не рахуючи часу на дорогу);
- особи, що доглядають за хворим рідними по крові або по шлюбу (потребу в постійному сторонньому догляді фіксує медвисновок) — згідно з медвисновком, але не більш ніж 30 календарних днів;
- особи, яким потрібно завершити санаторно-курортное лікування — згідно з медвисновком;
- працівники, допущені до вступних іспитів у вищі навчальні заклади — 15 календарних днів (не рахуючи часу на дорогу);
- працівники, допущені до вступних іспитів в аспірантуру, та ті, хто навчається без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконує індивідуальний план підготовки, — на час проїзду до вищого навчального закладу та назад;
- сумісники — до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
- ветерани праці — до 14 календарних днів на рік;
- працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки (повністю або частково) і одержали за них грошову компенсацію, — до 24 календарних днів (у перші пів року роботи);
- працівники, діти яких вступають до навчальних закладів в іншій місцевості — 12 календарних днів (не рахуючи часу на дорогу);
- працівники, що хоча б рік є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони — до 5 календарних днів на рік (членам добровільних формувань цивільного захисту — до 5 календарних днів у рік залучення до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту);
- працівники, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації — до 60 календарних днів.
Важливо пам'ятати, що під час воєнного стану роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток з цього переліку, якщо працівники залучені до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
