Строк попередження про розірвання трудового договору з ініціативи працівника
За загальним правилом відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) ініціативу розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, працівник повинен озвучити роботодавцю письмово за два тижні. Працівник має право не вказувати в заяві причину розірвання трудового договору, проте в деяких випадках це варто робити: від того, наскільки поважною вона є, залежить надання працівнику певних пільг.
Строк попередження починають відраховувати з дня, наступного за днем подачі працівником заяви про звільнення. При цьому слід урахувати, що час відпустки чи хвороби не призупиняє відлік двотижневого строку попередження про розірвання трудового договору.
Корисна консультація: Звільнення з роботи: простий путівник лабіринтами законодавства
Після завершення строку попередження працівник має право припинити роботу незалежно від того розрахувався з ним роботодавець чи ні. Ні за яких підстав — не підписано обхідний листок; не встиг передати справи наступникові; не розрахувався з бухгалтерією чи складом тощо — роботодавець не має права затримувати працівника понад двотижневий строк.
Згідно зі статтею 241-1 КЗпП строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Отже, якщо заяву про розірвання трудового договору з ініціативи працівника прийнято, скажімо, в понеділок, то останнім робочим днем для працівника буде понеділок через два тижні. У разі коли останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Якщо у заяві про розірвання трудового договору з ініціативи працівника зазначено про неможливість продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (частина перша ст. 38 КЗпП). Звісно, що в такому разі працівник, який звільняється, повинен на вимогу роботодавця надати докази поважності причини розірвання трудового договру (довідка з ЖЕКу, довідка з місця роботи чоловіка або дружини, копія наказу вищого навчального закладу про зарахування на навчання, медичний висновок тощо).
Окрім того, роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, визначений працівником, у разі наявності порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП). При цьому відповідно до статті 44 КЗпП працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Читайте також: Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
Обмеження на розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Для працівників деяких категорій законодавством введено обмеження розірвання трудового договору з власної ініціативи.
Зокрема, упродовж строку, визначеного в направленні на роботу або договорі, не мають права розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи молоді спеціалісти. Утім, це правило, як і будь-яке інше, має винятки. Відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМУ від 22.08.1996 № 992 (далі — Порядок), розірвання молодим спеціалістом Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою можливе з деяких, зазначених у пункті 9 цього Порядку, причин.
Читайте також: Обмеження на звільнення окремих категорії працівників з ініціативи роботодавця
Відповідно до пункту 1 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Оформлення та реєстрація заяви про звільнення за власним бажанням
Своє бажання розірвати трудовий договір працівник оформлює письмово в довільній формі. Проте іноді виявляється не зайвим мати у відділі кадрів зразки типових заяв.
Вам стане у пригоді: Зразки заяв про звільнення з роботи
Працівникам кадрової служби необхідно уважно ознайомитися зі змістом заяви.
Після цього заяву слід зареєструвати у спеціальному Журналі реєстрації заяв з кадрових питань і подати на розгляд керівнику. Копія заяви з відміткою про реєстрацію (вхідний номер і дата) може бути надана працівнику на його вимогу.
Трудове законодавство не містить жодних обмежень щодо способу подання заяви про розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Працівник може направити свою заяву роботодавцеві поштою (наприклад, рекомендованим листом) чи навіть телеграмою.
Відкликання заяви про звільнення за власним бажанням
У працівника, який ініціює розірвання трудового договору і попередив про це роботодавця в установленому законом порядку, є право відкликати свою заяву в будь-який час до закінчення строку попередження. У цьому разі звільнення працівника не відбувається. Крім одного випадку — коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 2 ст. 38 КЗпП).
Детальніше про те, як оформити заяву про відкликання заяви про розірвання трудового договору з ініціативи працівника — у консультації «Порядок відкликання заяви про звільнення».
Ще однієї підставою припинення трудового договору з ініціативи працівника є — звільнення за угодою сторін.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
