ФСС нагадав, що право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах (далі — допомога) застрахована особа має як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Це передбачено частиною першою статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV. Однак допомога за сумісництвом надається тільки у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа там працює.
Важливі статті
- Лікарняні: від видачі листка непрацездатності до оплати
- Страховий стаж для лікарняного: обчислення на прикладах і вплив на розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності
- Лікарняний по догляду за хворою дитиною: умови надання та обчислення
- Максимальний термін перебування на лікарняному при різних захворюваннях
- Оплата листка непрацездатності учаснику бойових дій
- Журнал реєстрації листків непрацездатності: чи потрібно вести на підприємстві
- Оплата лікарняного суміснику
Відповідно до пункту 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, розрахунок допомоги проводиться роботодавцями окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Враховуючи це, розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи також окремо незалежно, чи це «внутрішнє» чи «зовнішнє» сумісництво.
Допомогу за сумісництвом нараховують на підставі таких документів:
- копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи;
- довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи (якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом додаються довідки за всіма місцями роботи).
Щомісячна сумарна заробітна плата у розрахунковому періоді за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески.
ФСС нагадав, що у 2016 році максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає:
- з 1 січня — 34 450 грн.;
- з 1 травня — 36 250 грн.;
- з 1 грудня — 38 750 грн.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір