Статтею 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, може бути припинений з ініціативи власника у таких випадках, як:
- зміни в організації виробництва і праці. Це, зокрема, — ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання організації, скорочення чисельності або штату працівників.
- невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.
- систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
- прогул, а також відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин;
- нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- вчинення за місцем роботи розкрадання (зокрема, дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця не допускається в період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування у відпустці (це правило не поширюється на випадок повної ліквідації організації).
КЗпП встановлює додаткові «обмеження» для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, визначаючи:
- перелік підстав для припинення трудового договору, що застосовуються тільки за умови, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (п. 1, 2, 6 ст. 40, п. 4 ст. 41 КЗпП);
- підстави припинення трудового договору, які потребують одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (ст. 43 КЗпП);
- категорії працівників, щодо яких діє обмеження на звільнення.
Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника передбачає, що у день звільнення він має видати працівникові належно оформлену трудову книжку, провести з ним розрахунок та видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи (ст. 47 КЗпП).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
