Відповідь
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (ст. 10 Закону про відпустки).
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
Нині законодавством не визначено форми письмового повідомлення працівника про надання відпустки.
Водночас наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 затверджено типову форму № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», що має рекомендаційний характер і може бути використана роботодавцем, у т. ч. фізичною особою — підприємцем, при оформленні відпусток.
Ознайомлення з наказом про надання відпустки працівник засвідчує особистим підписом.
На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки кадрова служба робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія розраховує йому заробітну плату за час відпустки.
У наказі про відпустку зазначають її вид, тривалість, дати початку та закінчення, період роботи, за який її надано, тощо.
Накази про надання відпусток включено до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5. До користувачів цього документа віднесено й фізичних осіб — підприємців (п. 1.4. Переліку).
Отже, відпустка, оформлена наказом (розпорядженням), засвідчує належне виконання фізичною особою — підприємцем, яка уклала трудовий договір з працівником, норм статті 10 Закону про відпустки.
Олена Усенко,
головний спеціаліст сектору режимів праці, відпочинку та норм праці
Департаменту заробітної плати та умов праці
Міністерства соціальної політики України
Працівник просить відпустку при народженні дитини? Надавайте, якщо має на неї право. Скористатися правом на відпустку працівник може упродовж трьох місяців із дня народження дитини. Працівник має використати відпустку не пізніше 104-го дня з дня народження дитини
Сучасне суспільство поступово відходить від стереотипу, що догляд за дитиною – виключно жіноча справа. Все більше татусів хочуть брати активну участь у вихованні своїх малюків із перших днів життя. Тому питання про право чоловіка на декрет стає дедалі актуальнішим. Права чоловіків на декретну відпустку — гарантія соціальної та гендерної рівності, а декретні для чоловіків – звичне явище, що не викликає зайвої уваги ні роботодавців, ні працівників.
Майже всі офісні працівники, так звані «білі комірці», працюють із комп’ютером. Як визначити, кому з працівників і якої тривалості слід надавати щорічну додаткову відпустку за роботу на комп’ютері? Чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці? Як вести облік часу, відпрацьованого на комп’ютері? Чи обов’язково, взагалі, надавати працівникам таку відпустку?
Повернення на роботу після декретної відпустки — це етап, до якого варто підготуватись заздалегідь, як працівнику, так і роботодавцю. Вихід з декретної відпустки основного працівника може відбуватись за двома сценаріями: достроковий вихід з відпустки по догляду за дитиною до 3 років або ж вихід на роботу після відпустки по догляду за дитиною (по її завершенню). Усе про вихід на роботу під час декретної відпустки та переривання відпустки по догляду за дитиною до трьох років — у статті
Як, коли і за які види невикористаних відпусток виплачувати грошову компенсацію визначає стаття 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
